Головна >> Люди >> Наталія Май: «Мріяла як і всі діти, що стану артисткою, але чесно кажучи, не була в цьому впевнена…»
|
Автор Юрій Іванов
|
|
Неділя, 21 лютого 2010 23:23 |
 Пісні полтавки Наталії Май співає вся Україна. Вона є однією із найулюбленіших співачок української діаспори: Іспанії, Італії, Канади, Росії, Америки. Наталія Михайлівна подобається як дорослим, так і малим дітям, адже вона – і автор, і композитор, і виконавиця. А її пісні сповнені любові до рідної землі, до батьків, до всього святого, що є у кожного із нас. Про творчість та особисте життя справжньої берегині української пісні
дізнавалися кореспонденти «Нової газети по-полтавськи», зустрівшись із Наталією Михайлівною Май.
«Спочатку співала для своїх рідних – мами, для бабусі в селі…»
– Наталіє Михайлівно, як давно Ви почали співати?
– Співаю із самого дитинства, скільки себе пам’ятаю. Мріяла як і всі діти, що стану артисткою, але чесно кажучи, не була в цьому впевнена. Та поступово зрозуміла, що це найкраще, що я можу робити у житті, тому цим і займаюсь. Спочатку співала для своїх рідних – мами, для бабусі в селі. У четвертому класі записалася у музичну школу по класу баяна, ще у місті Свердловськ Луганської області, адже я там народилася. Потім моя сім’я переїхали у Великобагачанський район, тож закінчувала її уже в Багачці. Далі було Полтавське музичне училище імені М. В. Лисенка по класу Хорового диригування, яке закінчила в 1985 році. Ще навчаючись в училищі, вийшла заміж і згодом народжую своїх дітей – Сергія, Олесю та Станіславу.
У 1990 році почала писати перші пісні. У 2000 році у світ виходить аудіоальбом «Василечки». У ньому дитячі пісні виконують мої доньки Олеся та Станіслава. Далі слідують аудіоальбоми: «Свято казки», «Свіча», «А роси падають в траву...», «Самота», «А сорочка мамина біла-біла...».
– Чи співаєте для друзів, наприклад, за святковим столом?
– Коли бачу, що люди хочуть нас почути, то співаємо разом із доньками у три голоси, під баян, і всі охочі нам підспівують. Та й узагалі, яке може бути застілля без української пісні.
«За нашими піснями уже працює більше 3000 тисяч шкіл по усій Україні»
– Над чим Ви працюєте зараз?
– У нас вийшло два комплекти дитячих пісень для молоді, школярів. Перший «Мамина сорочка», а другий – «Мелодія добра». За нашими піснями уже працює більше 3000 тисяч шкіл по усій Україні. Зараз готуємо третій комплект.
Також поки що лежить на полиці цікавий дитячий мюзикл. До нього повністю уже готова музика і тексти. Єдине, що бракує коштів, щоб його достойно поставити. Але я думаю, що ми вирішимо і це питання. Працюємо із дочками над новими альбомами, до речі, ми їхній гурт перейменували із «Василечків» на «Зелений вітер», адже вони вже стали дорослими, і назва тепер не відповідає змістові. Про це ще ніхто не знає, а ви – перші, кому ми це розказали.
– Ви ініціювали відкриття Творчого центру Наталії Май. Яка робота ведеться за цим напрямом, і скільки діток у нім зараз навчається?
– Творчий центр Наталії Май відкрито в 2005 році у Міському будинку культури. На даний час у нім займається близько 100 дітей з усієї Полтавської області. У центрі їх навчають любити пісню, вільно почувати себе на сцені, впевнено володіти голосом. Наші вихованці із задоволенням беруть участь у Всеукраїнських та Міжнародних фестивалях сучасної та народної пісні. Мене дуже тішить та радує цей проект, але він тримається на ентузіазмі, адже у центрі – лише одна ставка викладача. Та нам все ж хочеться, щоб діти з бідних сімей з усієї області мали змогу співати. Сама тільки дорога до Полтави забирає багато коштів, тому діти в ансамблі співають безкоштовно. Якщо ж у когось виникає бажання займатися сольно, то в такому разі домовляємось окремо. Було у нас три ансамблі, а зараз додалось ще два. Нещодавно ми створили дівочий гурт із 5 кращих вихованок центру. Дівчата зараз активно працюють, навіть самі написали пісню. А взагалі, на весну готуємо багато цікавого.
– Чи були у Вас курйозні ситуації?
– Як виступаємо в селах, то народ там простий, веселий, жвавий, і коли хтось трішки вип’є, то буває вискакує на сцену і починає нам підтанцьовувати. А так, нас уже важко чимось здивувати.
«якщо є фани, то це означає, що все ж таки чогось досягнув…»
–Чи підходять до Вас люди на вулиці? Чи не надокучають фанати?
– Іноді підходять на вулиці, дзвонять, щоб привітати. Мені – дуже приємно. Часто питають: «Чи немає нових пісень»? І це дуже радує. І якщо є фани, то це означає, що все ж таки чогось досягнув. Я їх дуже люблю. Буває, що навіть щось дарують – це ляльку-мотанку, різні вазочки, квіти.
– Що найближчим часом плануєте здійснити?
– Випустити два нових альбоми, дівчат і мій особистий. У моєму буде 15 пісень, а в доньок – більше. У травні чи на початку червня у «Литопаді» плануємо провести звітний концерт вихованців Творчого центру Наталії Май. Також хочеться випустити власну збірку віршів, адже багато людей мені про це говорить.
«Хотіла б заспівати разом із Софією Михайлівною Ротару…»
– З ким би хотіли заспівати у дуеті?
– Дуже багато людей, якими я захоплююсь, одна із них це – Софія Михайлівна Ротару. Я хотіла б із нею заспівати. Адже вона – надзвичайна, не тільки як співачка, а й як особистість. Таких артистів дуже мало.
– Чи маєте знайомих серед відомих людьми?
– Чесно кажучи, мало. Знайома із Надією Шостак, Богданом Сташковим.
Біографічна довідка:
Наталія Май народилася 25 травня у місті Свердловськ Луганської обл. У 1980 році разом з родиною переїхала на Полтавщину. Ще зовсім маленькою дівчинкою співала українські народні пісні разом з бабусею і мамою.
У 1985 році вона закінчила Полтавське музичне училище імені М. В. Лисенка. У 1990 році починає писати перші пісні. У 2000 році у світ виходить аудіоальбом «Василечки». У ньому дитячі пісні Наталії Май виконують її доньки Олеся та Станіслава. Потім – аудіоальбоми: «Свято казки», «Свіча», «А роси падають в траву...», «Самота», «А сорочка мамина біла-біла...».
У 2003 році співачка починає співпрацювати з продюсером Віталієм Череватюком. Він перейняв на свої міцні плечі всі проблеми і турботи Наталії. У 2003 році вона отримує своє перше Гран-прі на Всеукраїнському фестивалі сільської пісні «Боромля». У 2003 році в місті Сватово Луганської області на Міжнародному фестивалі «Слобожанський Спас» Наталія виборола Гран-прі і стала народною артисткою Слобожанщини, а пісня «Мамина сорочка» була названа зірковою піснею фестивалю.
У 2004 році Наталія Май завойовує Гран-прі на Всеукраїнському фестивалі авторської пісні «Обереги України» в місті Кролевець Сумської області. У 2005 році вона отримує титул Берегині Всеукраїнського фестивалю авторської пісні «Обереги України». У 2005 році Наталія – Гран-прі на Міжнаціональному фестивалі «Родина» в місті Київ.
У 2006 році родина Май бере участь у міжнародному фестивалі естрадної пісні «На хвилях Світязя» у місті Луцьк. Гран-прі одноголосно присвоєно Наталії Май та її донькам – Олесі і Станіславі, а виступ родини назвали пісенним дивом України. У 2007 році Наталя Май з піснею «Мамина сорочка» перемогла на міжнародному телевізійному фестивалі «Отчий дом» у місті Донецьк, а ще за рішенням громадського жюрі здобула приз глядацьких симпатій.
Доньки Наталії Май – Олеся і Станіслава – перейняли пісенний дар своєї мами. Олеся має чудовий, яскравий альт, з легкістю пише музику. Вона стала володаром Гран-прі міжнародного фестивалю «Захід ХХІ століття» у м. Івано-Франківськ. У 2006 році дівчина отримала Гран-прі на Всеукраїнському фестивалі «Сузір`я ліри». На міжнародному фестивалі естрадної пісні «На крилах Світязя» Олесі Май присвоєно титул «Найкращий виконавець української естрадної авторської пісні».
Станіслава Май є володаром Гран-прі всеукраїнського фестивалю «Золота нотка». Дівчина стала лауреатом другої премії міжнародного фестивалю «Молода Галичина». У 2005 році Станіслава Май виборола титул «Міні-міс Східна Україна» у місті Дніпропетровськ, а також звання Віце міні-міс України 2006 року в місті Київ. Стася пише вірші. А разом з сестрою Олесею вони складають дует «Василечки», який у 2004 році здобув перемогу на Всеукраїнському телевізійному конкурсі «Крок до зірок». Дівчата досконало володіють багатоголоссям, що і визначає родину Май як перлину української пісні.
У 2005 році в місті Полтава відкрито Творчий центр Наталії Май, де на даний час займається близько 100 дітей з усієї Полтавської області. У центрі їх навчають любити пісню, вільно почувати себе на сцені, впевнено володіти голосом. Вихованці Творчого центру Наталії Май із задоволенням беруть участь у Всеукраїнських та Міжнародних фестивалях сучасної та народної пісні.
У доробку Наталії Май більше 200 пісень. Багато з них стали всенародними. Їх з задоволенням слухають і співають, як на заході, так і на сході України. Для пісень Наталії Май немає кордонів. Вони мають прихильників серед українців Канади, Англії, Італії, Америки та інших країн світу. А в Іспанії «Мамину сорочку» називають гімном української діаспори.
Зараз доньки Наталії Май навчаються в Полтавському музичному училищі імені М. В. Лисинка за спеціальністю «Хорове диригування». Олеся активно займається аранжуванням пісень, а Станіслава мріє оволодіти навичками роботи на студії звукозапису. |
|
|
Курс валют - Погода - Мапа
|
