У кінці тижня українці обиратимуть нового Президента. Фактично – він буде четвертим з часів незалежності 1991 року, практично – це п’ятий термін президентства в Україні. Цього тижня кореспонденти «Нової газети по-полтавськи» виріши пригадати всіх попередників майбутнього керманича держави. Отже, нова історія президентства в Україні.
Леонід Макарович Кравчук
Місце народження, освіта: Народився в селі Великий Житин, Рівненської області. У 1958 році закінчив Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка. Економіст, викладач політекономії.
Кар’єра і суспільна діяльність. Перший президент України - Леонід Макарович Кравчук, один із трьох учасників Біловезьких угод, за якими Радянський Союз фактично припинив своє існування і на його теренах було створено СНД. Ініціатор усеукраїнського референдуму, у результаті якого 90,32% громадян України підтримали Акт проголошення незалежності України.
Кар’єра, головні роки життя. 1 грудня 1991 року обраний Президентом України на перших прямих президентських виборах, набрав 61,59% голосів.
До вершин кар’єри Л.Кравчук йшов 56 років. Сільський хлопчина з Рівненщини, батько якого загинув на фронті, а мати все життя пропрацювала у колгоспі, спромігся не лише стати дипломованим економістом, кандидатом наук, а й здолати шлях від рядового працівника обкому до другого секретаря ЦК КПУ.
23 липня 1990 р. сесія Верховної Ради УРСР у зв’язку з відставкою В.А.Івашка обрала на альтернативній основі Л.М.Кравчука головою Верховної Ради УРСР.
Серпневий «заколот» 1991 р. прискорив розпад Радянського Союзу. Неоднозначну оцінку дістала позиція, які в ці дні займав Л. М.
Кравчук як Голова Верховної Ради УРСР. Одні звинувачували його в надмірній обережності, другі — мало не в потуранні «заколотникам», треті — у зраді КПУ.
1 грудня 1991 р. було обрано першого Президента незалежної України.
З великої групи претендентів вибороли право стати кандидатами в Президенти України сім осіб. Фаворитом вважався Голова Верховної Ради Л.М.Кравчук, котрий запропонував програму із п’яти «Д» — «Державність. Демократія. Добробут. Духовність. Довіра».
На початку грудня 1991 р. лідери України, Росії та Білорусі
проголосили у Мінську утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
За рік незалежності Україну визнав увесь цивілізований світ: понад 120 країн, а з 87 з них на різних рівнях було встановлено дипломатичні відносини. Але якщо із зовнішніми атрибутами державності було все (або майже все) гаразд, то проблемою проблем залишалося створення самостійної структурно збалансованої та ефективної національної економіки, наявність власної фінансово-кредитної і банківської системи.
В умовах гострої соціально-економічної та політичної кризи 24 вересня 1993 р. Верховна Рада України ухвалила рішення про проведення дострокових виборів Президента України.
26 червня 1994 р. за результатами голосування визначилися два претенденти,
які набрали найбільшу кількість голосів і вийшли у другий тур: Л.М.Кравчук (37,68%) та Л.Д.Кучма (31,25% голосів).
Леонід Кравчук передав естафету влади Леонiду Кучмi.
Родина. Політик одружений. Дружина – Антоніна Михайлівна – доцент економічного факультету Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка. Син – Олександр.
Леонід Данилович Кучма
Місце народження, освіта. Народився в селі Чайкіне Чернігівської області. Батько - Данило Прокопович, загинув на фронті в 1944 році. Мати - Параска Трохимівна, колгоспниця.
В 1960 році Л.Кучма закінчив Дніпропетровський державний університет (фізико-технічний факультет за фахом «інженер-механік в області ракетної техніки»). Професор, кандидат технічних наук, автор винаходів і науково-технічних робіт, почесний доктор декількох закордонних вузів, дійсний член ряду академій наук.
Кар’єра й важливі роки життя. 1960-1982 р. – інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур.
1975-1981 р. - секретар партійного комітету Конструкторського бюро «Південне».
1986-1992 р. - генеральний директор ПО «Південний машинобудівний завод» (це один з найбільших у світі заводів з виробництва бойові й ракетно-космічної техніки, а також продукції цивільного призначення).
1992-1993 р. - Прем’єр-міністр України, член Ради національної безпеки. У вересні 1993-го подав у відставку.
У липні 1994 року обраний Президентом України. Змінив на вищому державному посту Леоніда Кравчука.
У листопаді 1999-го Л. Кучма повторно обраний на пост Президента України.
Після відходу з великої політики очолює благодійну організацію «Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна».
Погляди й оцінки. Л.Кучма, як і більшість політиків, не може похвалитися незаплямованою репутацією. Як і більш-менш солідною кількістю прихильників, які ностальгують за часом його правління. Зате хто із вдячністю міг би згадувати той період, так це так звані олігархічні клани України, більшість із яких зародилося й зміцнилося саме в період двох президентських строків Леоніда Даниловича.
Л.Кучма кілька разів ставав фігурантом голосних політичних скандалів. Політичні опоненти й відверті вороги обвинувачували Президента в переслідуванні опозиційних лідерів, причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, незаконній торгівлі зброєю, антидержавній кадровій політиці, корупційних зв’язках з олігархами й іншими смертними гріхами. Так, «антикучмівська риторика» в 2004-м була складовою частиною виборчої кампанії В.Ющенка. І яка, до слова, після інаугурації переможця для Л.Кучми, який на той момент вже склав свої повноваження, не спричинила ніяких правових наслідків.
Кучму український народ запам’ятав також як Президента, який найоригінальніше привітав українців з Новим Роком. Святкове привітання тодішній Президент озвучив у компанії онука та собаки.
Багато експертів називають роки президентства Кучми часом втрачених можливостей України за різними ключовими питаннями – інтеграції в провідні світові структури, радикального реформування економіки й найголовніших державних інститутів влади, підвищення добробуту рядових громадян і побудови цивільного суспільства. Втім, заради об’єктивності варто відзначити, що якісного прориву України в цих напрямках не відбулося й при інших «хазяях Банкової».
Родина. Другий Президент України одружений. Дружина Людмила Миколаївна, будучи першою леді країни, була почесним президентом Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна – дітям».
Дочка Олена Франчук – за освітою економіст, голова благодійного фонду «АНТИСНІД». Її нинішній чоловік Віктор Пінчук – один з найбагатших людей України, власник корпорації «Інтерпайп», відомий меценат. Онуки - Роман і Катерина
Ющенко Віктор Андрійович
Місце народження, освіта. Народився в селі Хоружівка Сумської області у родині вчителів. Батько - Андрій Андрійович Ющенко (1919-1992), фронтовик, після війни викладав англійську мову в місцевій школі. Мати - Варвара Тимофіївна Ющенко (1918-2005), учитель фізики й математики. Вищу освіту В.Ющенко одержав у Тернопільському фінансово-економічному інституті (закінчив в 1975 році). Кандидат економічних наук.
Кар’єра, важливі роки життя. Трудовий шлях почав в 1975 році помічником головного бухгалтера колгоспу «40-річчя Жовтня». 1975-1976 р. - служба в прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні. З 1976 по 1985 р. виконував обов’язки економіста й керував Ульяновським відділенням Держбанку СРСР.
З 1993 по 1999 р. В. Ющенко займає пости голови правління й глави Національного Банку України. Під його керівництвом уводиться в обіг національна українська валюта - гривня.
В 1999-м він стає Прем’єр-міністром України. Звільнений з посади у квітні 2001 року. Офіційна причина, відповідно до указу Президента Леоніда Кучми, - «у зв’язку з відставкою Кабінету Міністрів». Неофіційна - вплив, що посилюється, у політичних і ділових колах, ріст популярності серед населення.
В 2004 році В. Ющенко бере участь у чергових виборах Президента України, основний його конкурент - провладний кандидат, глава Кабміну Віктор Янукович. На початку вересня 2004 року Ющенко із симптомами важкого отруєння потрапляє в австрійську клініку «Рудольфінерхаус». Його команда голосно заявляє про спробу отруєння опозиційного кандидата. Скандал викликає великий резонанс як в Україні, так і далеко за її межами.
У грудні 2004 року відбулося відвойоване в ході так званої «помаранчевої революції» й у судовому порядку «переголосування» другого туру виборів. Президентську гонку виграє В. Ющенко. 23 січня 2005 року відбулася інаугурація нового Президента України.
Погляди й оцінки. Президент - палкий прихильник європейської і євроатлантичної інтеграції України, вступу у ВТО. Виступає за створення єдиної помісної української православної церкви, підтримує існування єдиного державної мови - української.
Уже займаючи президентський пост, улітку 2005-го, В.Ющенко опиняється в епіцентрі скандалу, пов’язаного з розкішним життям його старшого сина Андрія. Пильна увага до членів родини викликала хворобливу й бурхливу реакцію Президента, що, у свою чергу, погано відбилася на його іміджі демократа й погіршило відносини з українськими журналістами. Пізніше В.Ющенка активно критикували за схильність впливу найближчого оточення (так званих «любих друзів»), недостатню твердість у реалізації передвиборних обіцянок і нездатність об’єднати очевидних і потенційних політичних союзників.
Родина. Політик одружений, має п’ятьох дітей і двох онуків. Дружина - Катерина Ющенко (у дівоцтві – Чумаченко), голова наглядацької ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», веде активну добродійну діяльність. Сини - Андрій і Тарас, дочки – Віталіна, Софія й Христина, онуки – Яринка й Віктор. Старший брат Петро Ющенко – народний депутат IV-VI скликань від «Нашої України». Племінник Ярослав Ющенко – заступник губернатора Харківщини Арсена Авакова.
Хобі: Захоплюється живописом, бджільництвом, гончарством, колекціонуванням предметів української старовини. Дуже любить проводити час у колі родини. |
