 Коли людина грає на музичному інструменті – це викликає захоплення. А полтавський учитель Валентин Молотковець грає відразу – на баяні, гітарі, барабанах, тубі та скрипці.
«У ДИТИНСТВІ ПОКЛАВ СВОЮ ГАРМОШКУ НА ГАРЯЧУ ПІЧ, І ВОНА ЗГОРІЛА…»
Валентин Молотковець розповів, що захопився музичними інструментами ще в п’ятирічному віці після того, як дідусь подарував йому дитячу гармошку.
– Я дуже зрадів такому подарунку. І через день чи два вже грав, – каже Валентин. – Підібрав навіть пісню «Катюша», яка в той час мені подобалась. Пам’ятаю, як носився з цим іграшковим інструментом повсюди, не випускаючи із рук. Та одного разу, коли гостював у дідуся та бабусі, поклав свою гармошку на гарячу піч, і вона згоріла. Ой, пам’ятаю навіть плакав.
Навчаючись у третьому класі, Валентин вирішив для себе, що буде займатися музикою. Для цього він записується в шкільну музичну студію.
– Там я провчився 5 років, опановував музичну грамоту та гру на баяні. Від занять отримував величезне задоволення, адже у мене добре виходило. Згодом я навіть відстоював честь своєї школи на різноманітних музичних конкурсах та був постійним учасником шкільної самодіяльності. – говорить музикант. – Також вже самостійно навчився грати на гітарі та барабанах.
«В АРМІЇ ДІЗНАЛИСЯ, ЩО ГРАЮ НА БАЯНІ І ВІДРАЗУ ЗАБРАЛИ МЕНЕ В АРМІЙСЬКИЙ ОРКЕСТР»
Після закінчення школи у 1987 році Валентина Молотковця призвали служити в армію у місто Дмитрове Московської області.
– В армії дізналися, що я граю на баяні і відразу забрали в армійський оркестр. Там я захоплюсь тубою (духовий басовий інструмент). І вже через пів року починаю грати і на ній, – говорить Валентин.
Закінчивши службу, музикант повертається в Полтаву і йде працювати на завод «Лтава», згодом – на фабрику «Ритм», налагоджувачем музичних інструментів.
– Одного разу я повертався з роботи і почув, як хтось грає на електронній гармошці. Мені стало цікаво і я просто пішов на звук. Виявилось, що це двоє чоловіків. Один із них розповів, що він – скрипаль. Так слово за словом і ми потоваришували. Це був Микола Рій, який згодом навчив мене грати на скрипці, – каже Валентин.
«ЦЬОГО РОКУ НА НОВОРІЧНОМУ ВОГНИКУ ГРАВ НА СКРИПЦІ, ЯКУ ЗРОБИВ САМ…»
У продовж 1999-2004 років Валентин Молотковець навчався на заочному відділенні педагогічного університету на історичному факультеті за спеціальністю «Історія та правознавство». За час навчання співав у колективі «Чебрець». З 2007 року починає працювати учителем історії у Вечірній змінній школі №1. Говорить, що у школі йому допомагає музичний талант.
– На своїх виховних годинах я часто граю дітям на музичних інструментах. Якщо мене колеги просять, то завжди допомагаю готувати їм шкільні вечори. Цього року на Новорічному вогнику грав на скрипці, яку зробив сам. Мені сказали, що було гарно. Я щасливий, що моя робота комусь приносить задоволення, – ділиться учитель-музикант.
Також Валентин Молотковець розповів, що Микола Рій віддав йому інструмент для виготовлення скрипки, ескізи деталей та багато музичної літератури.
– Це дуже цікава і гарна людина із нелегкою долею. Адже у 19 років його репресували за те, що рідні були причетні до Української повстанської армії. До речі, нещодавно Миколу Роя все ж реабілітували. Та мені дуже прикро за один курйоз, що у нього, як у інваліда забрали стару машину, а повинні були видати нову. Та формально він і досі її не отримав. Коли я звернувся з цим питанням у Ленінську раду, то мені пояснили, що Миколі Рою потрібно нове водійське посвідчення на керування даного автомобіля. Адже до цього він мав права лише на водіння мотоциклом, яких цілком вистачало для інвалідного авто. Нині Миколі Рою – 82 роки і перездати на нове посвідчення, мабуть, нереально. Та факт у тому, що стару забрали, а нову не дають.
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА:
Валентин Миколайович Молотковець народився 20 квітня 1969 року в місті Полтаві. Навчався у ЗШ №12. У 1987-1988 роках проходив військову службу в армії у місті Дмитрове Московської області. Потім повертається у Полтаву і йде працювати на завод «Лтава», згодом – на фабрику «Ритм», налагоджувачем музичних інструментів. У продовж 1999-2004 років навчався на заочному відділенні педагогічного університету на історичному факультеті за спеціальністю «Історія та правознавство». В університеті співає у колективі «Чебрець». З 2007 року працює учителем історії у Вечірній змінній школі №1.Одружений, має 3 дітей. |
