 Не секрет, каже голова організації анти колекторів Федір Олексюк, що в нашій країні більше лобіюються інтереси банківського капіталу, а не простої людини.
Тому захистом власних інтересів громадянам доводиться займатися самостійно. Засновник анти колекторської організації «Ваша Надія» Федір Олексюк радить, як не потрапити на «гачок» до банків. Юрист спростовує найпоширеніші міфи, які розказують своїм клієнтам банки.
Міф№1
За борги – у в’язницю
– Хотів би застерегти всіх банкірів, – каже Федір Олексюк, – Якщо вони пам’ятають, Україна підписала Конвенцію про права людини. І другий пункт цієї конвенції гласить, що ніхто на має права бути позбавленим волі через те, що він не може виконати зобов’язання щодо боргу. Іншими словами – за борги не можна саджати у тюрму.
Міф №2
Кримінальна відповідальність
– Банки тільки лякають кримінальною відповідальністю. Для того, щоб тільки отримати кредит, п’ять осіб мають його погодити. Якщо вони це зробили, це означає, що вони в одній групі, тобто мали певний інтерес. Інакше, згідно закону про банківську діяльність, вони зобов’язані були перевірити ці всі дані. Тому позичальникам не варто лякатися – ніякого криміналу не буде. Інакше з ним мають підпасти під відповідальність всі співробітники банку, які погоджували видачу йому кредиту, – розповідає голова антиколекторської компанії.
Міф№3
Вам заборонять виїхати за кордон
– Зараз багато людей шукають виходу із складної економічної ситуації шляхом виїзду за кордон. Для деяких можливість виконувати зобов’язання по кредиту. Цих людей лякають тим, що не дозволять виїхати закордон. Але це неправда. У законі така можливість – заборонити виїзд боржникам, але робиться це тільки за рішенням суду, яке вступило в законну дію. Якщо не було суду, якщо вас туди не кликали, то звичайно, що вас в базі даних на кордоні немає. Тому давайте довіреність комусь представляти ваші інтереси, а самі можете виїздити на заробітки, – радить Федір Олексюк.
Міф №4
Заберуть автомобіль як заставу
ПЕРЕДІСТОРІЯ. ІЗ ЖИТТЯ
Олександр Грабовський взяв у кредит автомобіль «Део-Ланос».
– Коли була можливість виплачувати вчасно, а це робив. Але потім, пам’ятаєте, була на Закарпатті повінь? Тоді десь місяця два я прострочив виплату. І відтоді почалися мої біди. Автомобіль я завжди залишав на території свого підприємства. Ключі ніколи не виймав, адже був впевнений, що на моїй території ніхто його чіпати не буде. Коли вийшов з цеху, побачив, що в моєму авто сидять двоє чоловіків. Вони мені сказали: «Заплати прострочку і прийдеш до нас, забереш транспортний засіб». Я намагався з ними сперечатися, але результату ніякого це не дало. Автомобіль у мене забрали. Тижні за два я знайшов гроші, щоб погасити заборгованість, прийшов у центральний офіс, але там мені сказали, що треба вже платити всю суму вартості автомобіля, щоб я його зміг забрати назад. Я спробував заперечити, мовляв, кредит брав на 5 років, але мені сказали, що авто у тебе нове, якщо що, ми його просто продамо. Через тиждень знову прийшов до центрального офісу, хоча б дізнатися, на якій стоянці мій автомобіль знаходиться. Щоб подивитися, в якому він стані, чи нічого не зникло? Коли прийшов на стоянку, побачив, що мій автомобіль уже розбитий. Під капотом – один мотор, вікна розбиті, забиті якимись дошками, все позацвітало, немає магнітофона, все порозкрадали. У міліцію звертатися не став, бо у банку сказали, що нічого кримінального тут немає. Зараз чекаю допомого від «Вашої Надії». А тим часом кожного місяця додому мені приходять листи. І кожного разу сума виплати стає все більшою і більшою. Брав я авто за 45 тисяч гривень, зараз вимагають з мене вже дев’яносто з чимось тисяч, – розказує Олександр Грабовський.
Кредитна історія хлопця тягнеться уже рік.
РОЗВІЮВАННЯ МІФУ
Біля сотні осіб, за словами голови координаційної ради антиколекторів та правозахисників «Ваша надія» Федора Олексюка, мають подібні проблеми з конфіскацією автомобіля.
– Різниця лише в тому, що всі транспортні засоби не так пошкоджені, як авто Олександра Грабовського. Дії банку в таких випадках є протизаконними. Оскільки у більшості випадків у нотаріуса не укладався кредитний договір. А тринадцята стаття Закону про заставу говорить про те, що транспортний засіб обов’язково має бути посвідчений нотаріально. Якщо цього не було зроблено, це є нікчемний правочин. Щодо справи Олександра Грабовського, то у нас є постанова прокуратури області, де сказано про те, що двома прокуратурами районів було розглянуто цю справу, але у порушенні кримінальної справи відмовлено. Причина – збитки, як на 9 тисяч гривень завдано автомобілю, є малозначимими. Хотілось би, щоб той прокурор, який виніс таке рішення сам відремонтував за 9 тисяч гривень цей автомобіль. Але у нас ця справа під особливим контролем, тому обласна прокуратура, керуючись здоровим глуздом, відмінила цю постанову. Отже, це черговий міф, який нам навіюють банки. Транспортний засіб, який знаходиться в заставі, – власність людини, яка брала кредит. Примітка, що він знаходиться в заставі, ще не означає, що транспортний засіб належить банку. Єдиний механізм, завдяки якому можна забрати авто – виконавча служба. І тільки вона. Не колектори. Не банк. Тим більше, що у випадку з Олександром це і були колектори, – розказує юрист.
Міф №5
Кредит лише в доларах
– В Україні діє одна грошова одиниця – гривня. Про це свідчить 99 стаття Конституції України. Це зобов’язуюча. Законодавство дозволяє іншу валюту – еквівалент. Але не може бути такого, щоб банк написав кредитний договір тільки у доларах чи євро, має бути еквівалент. В Україні ще не має судових прецедентів, щоб визнали, що людина має платити гривнею по тому курсу, по якому вона брала кредит. Але вже є такі факти, коли особи подають в Національний банк на відшкодування курсової різниці у зв’язку з тим, що він допустив падіння валюти. Також уже є позови по Україні, де підставою для розірвання договору є так звані «істотні зміни обставин», – каже антиколектор.
Міф №6
Поручительство
– Якщо хтось із подружжя став поручителем, це має бути узгоджене з його подружжям. Якщо цього не зроблено, договір можна розірвати. Крім цього, хто поручався майном, то закон про заставу говорить про те, що ніякого іншого майна, крім того, що було поставлене в заставу через майнове поручительство – застерігає Федір Олексюк.
Міф №6
Пеня
– Стаття третя Закону про відповідальність говорить про те, що пеня і штрафні санкції, чи як їх ще називають у законодавстві – неустойка, сплачуються тільки, коли строк давності сягає року. Кредитні спілки цим особливо грішать, виставляючи пеню за два-три роки. У суді такі закиди відпадають. Також пеня і штрафні санкції не можуть перевищувати подвійної ставки НБУ. На даний момент це є 24% річних, – розказує юрист.
– З банками можна воювати і треба воювати, – говорить голова анти колекторської компанії «Ваша Надія», – А ще більше їм треба подякувати. Адже завдяки банкам, колекторам, державі, яка нічого не робить, в Україні розвивається громадянське суспільство. Кожного дня до 15 осіб починають усвідомлювати, що можна і треба захищати свої інтереси.
|
